Здавна,
у кам’яному віці, коли людина тільки
починала виготовляти одяг, вона прагнула
бути індивідуальною, підкреслювати
свій характер, інтерес. Одяг відображав
статок людини. І вже з XVII- XVIII століття
оздоблення одягу займало більшу частину,
ніж саме пошиття.
Адже
саме в «дрібничках» проявляється
індивідуальність; саме вони здатні
змінити стандартний одяг, підкресливши
наше вміння бачити себе та оточуючих,
наш характер, загальну культуру, інтереси,
смаки.
Усі
мабуть помітили сплеск національної
самосвідомості останнім часом, який
змусив обзавестися жовто-блакитною
символікою навіть скептиків. Нині
найпростіший спосіб самовиразитися –
використовувати етномотиви в повсякденному
та святковому одязі. При цьому не
обов'язково вбиратися в "стрій"
(повний комплект українського народного
одягу від сорочки до вінка) – досить
акцентувати увагу на кількох елементах
в народному стилі: крої, вишивці,
аксесуарах. Визначально, що етнокостюми
сьогодні доступні скрізь, від елітного
бутика до магазинчика в спальному районі
і ринку в метро.
Для
прикладу, продемонструю вам декілька
фото з використання етномотивів
дизайнерами у своїх колекціях.
Наприклад використання
етномотивів дизайнером Іриною Діль
